-
1 находить в себе
vgener. se trouver (что-л.) -
2 находить
find глагол: -
3 находить
находить Iнесов1. βρίσκω, εὐρίσκω:\находить деньги на дороге βρίσκω λεφτά στό δρόμο· \находить правильное решение βρίσκω σωστή λύση· \находить оправда́ние βρίσκω δικαιολογία· \находить поддержку (утешение) в чем-л. βρίσκω ὑποστήριξη (παρηγοριά) σέ κάτι· \находить применение ἐφαρμόζομαι, χρησιμεύω· \находить удовольствие в беседе с кем-л. νοιώθω εὐχαρίστηση κουβεντιάζοντας μέ κάποιον2. (приходить к выводу) θεωρώ, κρίνω, βρίσκω:\находить, что собеседник прав θεωρώ πώς ὁ συνομιλητής μου ἔχει δίκηο· врач находит, что больной в тяжелом состоянии ὁ γιατρός κρίνει πώς ἡ κατάσταση τοῦ ἀρρωστου εἶναι σοβαρή· \находить кого-л. красивым βρίσκω ὀμορφο (κάποιον)· ◊ не \находить себе места δέν βρίσκω ἡσυχία, δέν μπορώ νά ἡσυχάσω.находить IIнесов1. (наталкиваться) προσκρούω, συναντώ, τρακάρω:\находить на мель προσαράζω στά ρηχά·2. (надвинувшись, закрывать \находить о туче, облаке) σκεπάζω·3. перен (овладевать, охватывать):на меня находит грусть μέ πιάνει στενοχώρια· что это на тебя иахо́дит? τί σέ πιάνει;·4. (сходиться, собираться) μαζεύομαι, συναθροίζομαι. -
4 НАХОДИТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > НАХОДИТЬ
-
5 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
6 находить себе убежище
find shelter глагол:Русско-английский синонимический словарь > находить себе убежище
-
7 находить себе приют
find shelter глагол:find shelter (находить себе приют, находить себе убежище)take shelter (находить себе приют, находить себе убежище)Русско-английский синонимический словарь > находить себе приют
-
8 находить
1. найти (вн.)находить себя — find* oneself, или one's calling
находить удовольствие в чём-л. — find* / take pleasure in smth.
находить утешение — find* comfort
находить поддержку — find* support
находить (себе) выражение — find* expression
ничего не найти — find* nothing; draw* a blank идиом. разг.
найти нефть, рудную жилу — strike* oil, an ore vein
2. (полагать, считать) consider (d.), find* (d.)2. найти (на вн.)находить виновным — find* guilty (d.)
1. come* (over, upon); come* (across); (о туче, облаке и т. п. тж.) cover (d.)2. ( овладевать):что это на тебя нашло? — what has come over you?, what is the matter with you?
3. безл.:нашло много народу — there is a crowd, или a large gathering, of people
3. сов. разг.♢
нашла коса на камень погов. — it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time1. (рд., без доп.) cover a distance by walking2. (вн.; причинить хождением):находить мозоли на ногах — get* corns from walking
-
9 находить
[nachodít'] v.t. impf. (нахожу, находишь; pf. найти - найду, найдёшь; pass. нашёл, нашла, нашло, нашли)1.1) trovare2) scoprire"Если найду вечное движение..." (А. Пушкин) — "Se scopro il perpetuum mobile..." (A. Puškin)
"Оба нашли друг в друге огромные перемены" (Л. Толстой) — "Scoprirono a vicenda di essere cambiati tantissimo" (L. Tolstoj)
"Что в ней нашёл Димитрий? - Как! Она красавица" (А. Пушкин) — "Che ha visto in lei Dimitrij? - Ma come? È bellissima" (A. Puškin)
3) (+ sost.):находить опору в ком-л. — appoggiarsi a qd
4) pensare, considerare; decidereон нашёл, что оставлять детей одних нельзя — decise che i bambini non andavano lasciati soli
"Если все найдут проект негодным, то я не буду настаивать" (А. Чехов) — "Se il progetto non sarà considerato valido da nessuno, non insisterò" (A. Čechov)
5) находиться → найтись2.◆найти общий язык — trovare un linguaggio comune, (fig.) parlare la stessa lingua
3.◇не знаешь, где найдёшь, где потеряешь — non si sa mai cosa conviene fare
кто ищет, тот найдёт — chi cerca trova
-
10 СЕБЕ
-
11 находить
I несов. - находи́ть, сов. - найти́; (вн.)1) ( обнаруживать отыскивать) find (d); ( открывать) discover (d)находи́ть удово́льствие в чём-л — find / take pleasure in smth
находи́ть утеше́ние — find comfort
находи́ть подде́ржку — find support
найти́ в себе́ доста́точно сил — be able to muster sufficient strength
ничего́ не найти́ — find nothing; draw a blank идиом. разг.
он ника́к не мог найти́ причи́ну э́того — he never managed to discover the cause of it
найти́ нефть [ру́дную жи́лу] — strike oil [an ore vein]
2) (полагать, считать) consider (d), find (d)до́ктор нахо́дит его́ положе́ние безнадёжным — the doctor considers his case hopeless
его́ нахо́дят у́мным — he is considered (to be) clever
находи́ть вино́вным — find guilty (d)
как вы его́ нахо́дите? (что вы о нём думаете) — how do you find him?
••находи́ть ну́жным (+ инф.) — find it necessary (+ to inf)
находи́ть (себе́) выраже́ние (в пр.) — find expression (in); manifest itself (in)
найти́ свою́ смерть (погибнуть) — meet one's death
найти́ себя́ — find oneself, find one's calling
не нахожу́ [не могу́ найти́] слов — words fail me; (для рд.; чтобы + инф.) I can't tell you (how, what, etc + clause)
найти́ в себе́ му́жество (+ инф.) — find the courage (+ to inf)
II несов. - находи́ть, сов. - найти́; (на вн.)найти́ в себе́ си́лы (+ инф.) — bring oneself (+ to inf)
1) (двигаясь, приблизиться) come (over, upon); come (across); (о туче, облаке и т.п. тж.) cover (d)2) (на вн.; овладевать - о чувствах, настроении) come (over, upon); тж. переводится выражениями be seized (with), have an attack (of)на него́ нашла́ тоска́ — he had an attack [a fit] of depression
что э́то на тебя́ нашло́? — what has come over you?, what's got брит. / gotten амер. into you?
3) сов. ( прибыть) come, gather, arriveнашло́ мно́го наро́ду — there is a crowd [a large gathering] of people
••III сов. разг.нашла́ коса́ на ка́мень погов. — ≈ it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time
1) (рд.; пройти какое-л расстояние) cover a distance by walking2) (вн.; причинить себе хождением) get (d) ( as a result of walking); walk to the point of getting (d)находи́ть мозо́ли на нога́х — get corns from walking
-
12 находить
Iсм. найти IIIсм. найти II* * *I несов.см. найти III несов.(пройти какое-л. расстояние) aver camminato moltoнаходи́ть за́ день тридцать километров — fare a piedi in un giorno trenta chilometri
* * *v1) gener. riscontrare, discoprire, rinvenire, ritrovare, scoprire, scovrire, trovare, vedere2) liter. dissotterrare3) sicil. asciari -
13 находить
I II (нахожусь, находишь), несов. к найти къэлъытэн, къыфIэщIын; я нахожу, что он прав сэ ар захуэу къысфIощI, не находить себе места и щхьэр здихьын имыгъуэтын
II II (нахожу, находишь), несов. к найти II -
14 находить
, < найти> (йду, дёшь; шёл, шла; шедший; йдя; 'йденный) finden (в П fig. an jemandem); auffinden, vorfinden, herausfinden; befinden; entdecken; stoßen (на В auf, an A); verdecken; zusammenkommen (к Д bei D; в В in D); hereinbrechen; eindringen; Boden: fallen (В auf A); F überkommen (на В jemanden), in jemanden fahren; блажь f находит (на В jemand ) hat Grillen im Kopf; не находить себе места fig. außer sich sein; нашёл чем хвастаться ! F u. damit brüstest du dich!; находиться1. <сь> sich zurechtfinden; antworten können; wissen; impf. sich befinden, sein; не найдётся ли у вас... ? hätten Sie vielleicht...?;2. pf. F genug, viel laufen od. herumlaufen -
15 находить
, < найти> (йду, дёшь; шёл, шла; шедший; йдя; 'йденный) finden (в П fig. an jemandem); auffinden, vorfinden, herausfinden; befinden; entdecken; stoßen (на В auf, an A); verdecken; zusammenkommen (к Д bei D; в В in D); hereinbrechen; eindringen; Boden: fallen (В auf A); F überkommen (на В jemanden), in jemanden fahren; блажь f находит (на В jemand ) hat Grillen im Kopf; не находить себе места fig. außer sich sein; нашёл чем хвастаться ! F u. damit brüstest du dich!; находиться1. <сь> sich zurechtfinden; antworten können; wissen; impf. sich befinden, sein; не найдётся ли у вас... ? hätten Sie vielleicht...?;2. pf. F genug, viel laufen od. herumlaufen -
16 находить
, < найти> (йду, дёшь; шёл, шла; шедший; йдя; 'йденный) finden (в П fig. an jemandem); auffinden, vorfinden, herausfinden; befinden; entdecken; stoßen (на В auf, an A); verdecken; zusammenkommen (к Д bei D; в В in D); hereinbrechen; eindringen; Boden: fallen (В auf A); F überkommen (на В jemanden), in jemanden fahren; блажь f находит (на В jemand ) hat Grillen im Kopf; не находить себе места fig. außer sich sein; нашёл чем хвастаться ! F u. damit brüstest du dich!; находиться1. <сь> sich zurechtfinden; antworten können; wissen; impf. sich befinden, sein; не найдётся ли у вас... ? hätten Sie vielleicht...?;2. pf. F genug, viel laufen od. herumlaufen -
17 находить
Iнесов. см. найти I; не находить [себе] места бетоқат (беқарор) шудан, дар изтироб (дар ҳаяҷон) буданIIнесов. см. найти II -
18 находить
находи́тьсм. найти́;\находиться 1. см. найти́сь;2. (пребывать) esti, troviĝi, sin trovi;\находиться под судо́м esti juĝata.* * *I несов.см. найти Iнаходи́ть удово́льствие — encontrar placer
II несов.не находи́ть (себе́) ме́ста перен. — estar como alma en pena
см. найти II* * *I несов.см. найти Iнаходи́ть удово́льствие — encontrar placer
II несов.не находи́ть (себе́) ме́ста перен. — estar como alma en pena
см. найти II* * *v1) gener. (натолкнуться) dar (contra), (î âîçäóõå, ãàçàõ è á. ï.) penetrar, (î áó÷å, îáëàêå) cubrir, buscar (подыскать), chocar (con, contra), considerar, descubrir (обнаружить), encapotar, inventar (изобрести), llegar a la conclusión, topar (con, contra), tropezar (con, contra; se), coger, encontrar, hallar2) colloq. (îâëàäåáü, îõâàáèáü) apoderarse (de), (ñîáðàáüñà) juntarse, agolparse, apiñarse3) liter. exhumar, topar -
19 находить
находи́ть удово́льствие (в чём-либо) — trouver plaisir (dans qch)
не находи́ть (себе́) ме́ста перен. — ne pas savoir où se mettre
его́ нахо́дят хоро́шим писа́телем — on le trouve bon écrivain
* * *v1) gener. détecter (Détecter et enlever l’élément qui était à l’origine du bourrage.), (снова)(следы) retracer (Le but de l’expédition était de retracer la grenouille de Mésopotamie.), trouver, retrouver, accorder (что-л. в чём-л.), découvrir, déterminer, procurer (для кого-л.)2) obs. inventer (напр., сокровище)3) liter. déterrer4) simpl. dégauchir -
20 находить общий язык
( с кем)find common language with smb.; reach an understanding; understand one another; see eye-to-eyeВ краткой вступительной речи Балаганов выразил надежду, что братья найдут общий язык и выработают, наконец, конвенцию, необходимость которой диктует сама жизнь. (И. Ильф, Е. Петров, Золотой телёнок) — In a short introductory speech Balaganov expressed the hope that the brothers would reach an understanding and would finally work out a pact, the necessity of which was dictated by life itself.
По мере того, как Борисов сближался с Лобановым, находил с ним общий язык, он ощущал на себе всё возрастающую неприязнь Долгина... (Д. Гранин, Искатели) — The more closely Borisov got to know Lobanov and found a common language with him, the more he felt the growing hostility of Dolgin...
Я очень любил обедать и ужинать в столовой. Там мы с бабушкой тоже вполне находили общий язык. - Ну-с, первого и второго мы не берём?.. - говорила бабушка. (А. Алексин, А тем временем где-то...) — I loved to eat at the cafeteria. We always saw eye-to-eye there. 'No use taking soup and a main dish,' Grandma would sometimes say...
Русско-английский фразеологический словарь > находить общий язык
См. также в других словарях:
находить в себе силы — оказываться в силах, уметь, оказываться в состоянии, обладать способностью Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
НАХОДИТЬ — НАХОДИТЬ, найти, нахаживать на что; во что; что, идучи, попадать на что, наталкиваться, натыкаться. Неравен час, на какого человека найдешь. Корабль нашел на мель. Мы, расшивой, многажды на эту косу нахаживали. Нашел дока на доку. Нашла коса на… … Толковый словарь Даля
находить применение — употребляться, принимать на вооружение, загружать, занимать, утилизироваться, использовать, пускать в ход, применяться, годиться, находить работу, идти в ход, идти, пойти в дело, пойти в ход, брать на вооружение, использоваться, идти в дело,… … Словарь синонимов
находить свою смерть — гибнуть, пропадать, умирать, погибать, ломать шею, ломать себе шею, платиться жизнью, падать жертвой, находить свой конец, находить свою гибель Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
находить — см. найти 1. II. НАХОДИТЬ, ожу, одишь; оженный; несовер. 1. см. найти 2. 2. что. Ходя, покрыть какое н. расстояние за какое н. время. Н. за день тридцать километров. 3. что. Ходьбой причинить, сделать себе что н. (обычно плохое). Н. себе волдыри … Толковый словарь Ожегова
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
находить выражение — переть изо всех щелей, проявляться, выказываться, высказываться, давать себя знать, заявлять о себе, обнаруживаться, выражаться, выливаться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Находить дорогу к сердцу — кого, чьему. НАЙТИ ДОРОГУ К СЕРДЦУ кого, чьему. Экспрес. Добиваться расположения к себе со стороны кого либо. Кроме прочих даров, был у него один редчайший: он безошибочно находил дорогу к человеческому сердцу (И. Эренбург. Не переводя дыхания) … Фразеологический словарь русского литературного языка
находить — 1. НАХОДИТЬ см. 1. Найти. 2. НАХОДИТЬ см. 2. Найти. 3. НАХОДИТЬ, хожу, ходишь; нахоженный; жен, а, о; св. что. 1. Пешком пройти какое л. расстояние, сделать какое л. количество шагов. Н. за день тридцать километров. Н. по шагомеру две тысячи… … Энциклопедический словарь